- покріпачений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпачити. || у знач. прикм. || у знач. ім. покріпа́чені, -них, мн. Люди, яких покріпачили; кріпаки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покріпачений
Смотреть что такое "покріпачений" в других словарях:
покріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
